В Україні не так багато хвороб, які вражають ріпакові посіви: якщо на полі може з’явитись один із декількох десятків шкідників, то ймовірні хвороби можна перелічити на пальцях. Однак у випадку зараження ріпаку хворобою фермеру не стане спокійніше. Хвороба може наробити більше проблем, ніж шкідники, та залишити без урожаю.

Чому хворіє ріпак

  • Неправильна сівозміна

Оптимальні попередники для ріпаку: багаторічні бобові трави, картопля, горох, однорічні трави. Капуста, редька, гірчиця – найгірші попередники, котрі підвищують ризик на ріпакових посівах.

Актуальні норми повернення ріпаку на посівну площу – раз на чотири роки. Посів частіше за встановлений період загрожує ураженням шкідниками, хворобами.

  • Погодні умови

Підвищена вологість повітря з показником приблизно 80%, дощова погода – причини розвитку хвороб. Помірний температурний режим, у середньому +18°С – ще одна сприятлива умова для інфекцій. Однак борошниста роса розвивається під час посухи.

  • Дефіцит живильних речовин

Ріпак – вимоглива до мінерального живлення й умов проведення підкормок культура. До ураження ріпаку різними захворюваннями призводить дефіцит азоту, марганцю.

Які хвороби бувають на ріпаку та як з ними боротися

Фомоз ріпаку

Збудник захворювання гриб Phoma lingam Desm. уражає будь-які частини культурної рослини: на листі, стеблах, стручках з’являються концентричні чи округлі світло-бурі плями з численними точечками-пікнідами.

фомоз ріпаку

Інфекція зберігає життєздатність протягом 4-7 років, зимуючи в рештках і насінні заражених рослин. Поширюється кондіями вітром, дощем, комахами, через механічний контакт. Підвищена ймовірність інфікування: монокультура, коли хрестоцвіті вирощують на надто зволожених ґрунтах, в умовах високої вологості повітря, помірної температури.

Захистити рослини від зараження можна шляхом знищення рослинних решток після збору урожаю, використовуючи здоровий посівний матеріал. Перші ознаки захворювання – це привід обробити посіви фунгіцидами з додаванням прилипача:

  • Альфалип (розчинний концентрат покращує рівномірність та стійкість покриття робочого розчину на листовій поверхні під час обробки культури гербіцидами, фунгіцидами й іншими типами препаратів);
  • Полігард (покращує зимостійкість озимого ріпаку, інгібітор допомогає рослині адаптуватися до зимівлі)
  • Альфа-Тебузол (системний фунгіцид на зернові, ріпак, бобові захищає культури від зараження, лікує захворювання, чинить профілактичну дію, має властивості регулятора росту);
  • Тезис(фунгіцид системної дії завдяки найбільш активній діючій речовині у класі триазолів контролює захворювання колосу, діє на спектр грибкових захворювань)
  • Болівар Форте (двокомпонентий мезо-системний фунгіцид діє на всіх фазах розвитку патогенів, чинить тривалу захисну дію до 4 тижнів після обробки, подовжує вегетацію культури та призводить до підвищення урожайності, у патогенних організмів не формується стійкість до препарату).

Несправжня борошниста роса (пероноспороз) ріпаку

Збудник захворювання – гриб Peronospora brassicae Goem., проявляється в регіонах з високою вологістю й зберігає життєздатність протягом 6 років.

Хвороба вражає рослину у будь-якій фазі розвитку, але для озимого ріпаку особливий ризик зараження на молодих рослинах восени чи га початку весни.

Діагностувати зараження легко: на верхній стороні листа з’являються жовтуваті плями різних форм, на нижній – фіолетовий наліт.

несправжня борошниста роса ріпаку

Профілактика захворювання передбачає знищення заражених рослинних решток після збирання урожаю та використання здорового посівмату. З ознаками хвороби відмінно борються фунгіциди у комбінації з прилипачем Альфаліп або Альфаліп Екстра.

Борошниста роса ріпаку

Збудник борошнистої роси ріпаку – гриб Erysiphe communis Grev. f. brassicae Hamm. особливу небезпеку представляє на півдні України.

Хвороба вражає всі органи культури. Візуально зараження ріпаку можна визначити за поодинокими плямами з борошнистим нальотом, котрі з часом розростаються на всю поверхню. Молоді рослини гинуть після пожовтіння й засихання листя.

борошниста роса ріпаку

Методи захисту культури від зараження:

  • дотримання 3-4-річного сівозміни;
  • просторове розмежування посівів озимого та ярового ріпаку – мінімум 1 км;
  • знищення рослинних залишків після збору врожаю;
  • обробка фунгіцидами (Альфа-Тебузол, Камелот, Тезис, Фенікс, Фенікс Дуо) з прилипачем.

Загальні рекомендації щодо захисту посівів ріпаку від хвороб

Ріпак – вибаглива культура, яка потребує комфортних умов розвитку. Тому нижче розповідаємо про перевірені часом і досвідом фермерів. Щоб попередити зараження ріпакових посівів, важливо:

  • Сіяти протруєний посівний матеріал ріпаку в оптимальні для культури терміни;
  • Дотримуватися сівозміни, вирощувати ріпак раз на 3-4 роки на одному полі;
  • Вносити мікродобрива відповідно до потреб ґрунту;
  • Уникати внесення підвищених норм азоту;
  • Проводити фунгіцидну обробку за перших ознак захворювання;
  • Контролювати бур’яни та шкідників;
  • Очищувати, висушувати насіння, зберігати їх у сухих приміщеннях;
  • Прибирати пожнивні рештки, знищувати сходи падалиці.

Своєчасна профілактика хвороб на ріпаку – гарантія хорошого стану посівів, багатого врожаю.